Горить свіча,
і пам’ять полум’ям
тремтить!
Січень навіює нам не лише приємні спогади про новорічні канікули та подарунки. Він змушує нас замислитись над важливішими речами всесвітнього масштабу. Про що ми? Про 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Голокост – це вісім букв болю і страждань. Віддзеркалення зруйнованого дитячого світу бачимо в написі маленького хлопчика із варшавського гетто:«… а , найжахливіше, що тут метелики не живуть! Немає радості, самі лиш сльози і біль…» Напис датований 1943 роком. Відтоді метелик – це символ Голокосту, символ душі, безсмертя, відродження і воскресіння, символ радості, без якої не живуть.
У цей сумний день учнівське самоврядування ліцею приєдналося до загальної печалі й висловили свої співчуття болю та втраті, ім’я якої Голокост: відбулася акція «Метелики пам’яті» – діти прикріплювати метеликів до символічного дерева життя з побажаннями майбутнім поколінням і всім людям, які мають пам’ятати ці уроки історії Другої світової німецько-комуністичної війни, яка показала, що за євреями пішли з життя мільйони українців та інших слов’янських народів.
Педагог-організатор Ірина Цехмейструк
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.