Вивчення творчості Лесі Українки учні 10-Б класу розпочали з перегляду драми-феєрії «Лісова пісня». Мені як учителю було дуже цікаво дізнатися думку старшокласників, чи варто дивитися виставу до прочитання твору та аналізу його на уроці. Ось яку відповідь почула: «Якщо ви хочете відчути емоції, то треба подивитися театральну постановку, а якщо прагнете заглибитися в зміст та проблематику, то прочитати, а тоді дивитися виставу». Рада, що мої учні мислять, думають, тонко відчувають. Після перегляду емоції справді переповнювали нас, до того ж у десятикласників виникло чимало запитань: уже на уроці ми обговорили режисерські задуми, які мали б допомогти глядачеві зрозуміти твір. Авторських та режисерських посилів посередництвом твору було багато, і кожен відчув та зрозумів щось своє. На мою думку, надідея твору звучить у словах Мавки, звернених до Лукаша: «смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись…» Це настанова для всіх і для кожного; її можна розглядати навіть на рівні духовності нації: збагнути себе, усвідомити свою цінність та унікальність і жити відповідно до цього відкриття вдається не кожному.
Класний керівник 10-Б класу
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.