Україна пам’ятає

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо — українці.
Заплачте! Затужіть! Заголосіть!
Померлі люди стогнуть з тої днини,
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.

Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 рр. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених.

В 6–Д класі пройшла година історичної пам’яті «Україна пам’ятає». Учні читали вірші та спогади очевидців тієї страшної трагедії. Ця виховна година запам’яталась усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання, які відчувалися у кожному слові і русі її учасників.

Ми пам’ятаємо!

Класний керівник 6–Д класу
Костюк О.Л.