Класний колектив – це велика родина. Не тільки дітей об’єднує ця родина, але й батьків. Якщо погано комусь, болить усім. Якщо радість – приємно її розділити. Байдужими залишатися якось непорядно.
Так склалося в житті нашого 6-Г, що ми багато часу проводимо разом (і батьки, і діти): і мандруємо, і на екскурсії ходимо, і кашу разом їли (батьки приготували на конкурсі кашоварів), і шпикачки смажили (на екскурсії в Рокині), і чаювати любимо разом. Навіть горе уже встигло об’єднати нас: впродовж двох зимових місяців двоє дітей з нашого класу стали півсиротами (хлопчик втратив тата, дівчинка – маму). Але чомусь частенько дозволяють собі діти порушувати поведінку під час уроків, ображати один одного. Отже, батьківські збори про людяність і доброту вирішили провести разом з дітьми. Діти були об’єднані в шість груп і сиділи на середньому ряду. Батьки розмістились по обидві сторони від дітей, наче тримаючи дітей під своїм покровом. Групи дітей отримали завдання розмалювати морських зірочок. Тим часом велась розмова і з батьками, і з дітьми про правила поведінки в колективі, про особливості підліткового віку, і про принципи людського співжиття (допомагати іншим, турбуватися один про одного; бути благородним; не бути байдужим; бути надією для будь-якого подорожнього; своїми діями примножувати число щасливих людей на Землі).
Усі вирішували психологічну задачу про п’ятьох подорожніх і про їхню реакцію на камінь, що заважав на стежці. Прослухали оповідання В.Сухомлинського про хлопчика Юрка, який вбив з рогатки маму синичку. Але вчитель не викликав його маму до школи, а розгорнув руками кущ і показав хлопчику гніздечко з осиротілими дітками. Це було уроком на все життя. Хлопчик ввечері, коли мама лягла спати, цілував край маминої подушки, боячись розбудити маму, просячи у неї вибачення за свої негідні вчинки. Прийшли до висновку, що образи, зауваження, порушення поведінки – це і є «камінчики в матінок-синичок».
Насамкінець прослухали розповідь про те, як берегом моря йшли юнак та старий. Юнак підбирав морські зірки і кидав їх у море, пояснюючи старому, що кожній із них важливо бути врятованою, оскільки ранкове сонце спалить їх і вони загинуть. Діти прикріпили на дошку свої малюнки. Вони створили не тільки яскраві малюнки, але й комфортне середовище навколо кожної із них: водорослі, воду, медуз, риб і т.п., хоча отримали завдання розмалювати тільки зірки. Це стало справжньою несподіванкою і для класного керівника, і для батьків. Отож, діти позитивно налаштовані на співжиття в колективі. Вони розуміють, що таке доброта, підтримка, турбота.
Своєрідним підсумком став виступ голови батьківського комітету Ворон Ірини Федорівни, яка пояснила дітям їхню належність до класної родини, роль кожного у створенні іміджу класу, у формуванні міжособистісних стосунків у колективі.
Ми нікого не сварили, не відчитували, без імен і прізвищ… Просто це був своєрідний Урок доброти для дітей і батьків.
Класний керівник 6-Г класу
Фефелова Н.І.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.