В кінці минулого навчального року наш 5-Г побував у с.Пляшева Радивилівського району Рівненської області. Козацька церква з таємничим підземним ходом, історія козацтва, побут і звичаї козаків, поле Берестецької битви, спілкування з монахом у Свято-Георгіївському храмі…і ми поринули в атмосферу козацької доби, відчули себе часточкою невмирущої історії свого народу. То була теорія!..
А в переддень свята Покрови у нашій школі серед 6-х класів проводився фестиваль кашоварів, і ми відчули себе козаками і козачками. То уже була практика!..
Ми презентували свій курінь «Козацька вольниця»: гасло, емблему, маршування з піснею «Ой, там на горі та й женці жнуть», свої знання з історії Запорізької Січі. До речі, емблеми для нас (синьо-жовті стрічки із синьо-жовтим серцем і з великою ложкою) виготовила мама однокласника, а велика емблема – спільна робота батьків і дітей.
А потім був куліш!!! Справжній, з димком, пшоняний, зі шкварками та підсмаженою цибулькою, з духмяними приправками!.. Від татів і мам нашого класу!
Наші тили надійно охороняли батьки. Саме завдяки їхній майстерності і самовідданості ми отримали грамоту в номінації «Найсмачніша каша». Саме батьки оригінально відтворили український козацький стіл: сало, кисла капустка, солені огірочки, пампушки з часником, кілечко домашньої ковбаски, хлібчик з помазухою (перемеленим салом), узвар. Власне, те, що їли козаки у поході чи на Січі. Та скільки б козак не гуляв степом у своєму товаристві , а додому все одно тягнуло.
Смачнющий куліш, козацьке товариство, родинне частування на свіжому повітрі утвердило нас в думці: «Гуртом ми – сила».
Дякуємо батькам за підтримку, за любов, за те, що вони в нас є!
Хай живе козацька воля! Хай живе козацький дух!
Класний керівник 6-Г класу
Фефелова Н.І.
Comments are closed, but trackbacks and pingbacks are open.